Читать ONLINE Податкова система в Україні Мiнiстерство освiти i науки, молодi та спорту України Миколаївський Чорноморський державний університет імені Петра Могили РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: « Податкова система в Україні» Дисципліна «Основи економічної торії» виконала: Круглова В. Перевірив:кандидат економічних наук, доцентКузьменко Б. Миколаїв - 2012 Зміст Вступ Розділ 1. Історичний аспект розвитку сучасної податкової політики.1 Історія розвитку податків.2 Еволюція податкової політики Розділ 2. Податки і податкова система в Україні.1 Економічна сутність та функції податків.2 Класифікація податків.3 Система оподаткування України.4 Порівняння податкових систем України та країн ЄС Розділ 3.

Шляхи реформування податкової системи в Україні Висновки Список використаної літератури Вступ Подальший розвиток України значною мірою залежить від ефективності фінансової стратегії, яка забезпечує підвищення добробуту населення, виконання державою своїх обов язків та функцій. Адже стабільність і економічний розвиток держави залежать від її податкової політики. Однією з основних складових фінансової стратегії на всіх рівнях - від держави до підприємства - є податкова стратегія, яка залежить від того, наскільки вона відповідає потребам сьогодення. Податкова стратегія розробляється на визначений період. Податкова політика - досить складний механізм, що поєднує податковий менеджмент і податкову систему, яка існує в державі.

Навчальна дисципліна 'Податкова система' сприяє отриманню студентами знань, які. НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ПОДАТКОВА СИСТЕМА. ПОДАТКОВА СИСТЕМА ТА ПОДАТКОВА. ТЕМА 11 ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ' 1.

Сфера дії Податкового кодексу України. Становить податкову систему.

Нажаль, в Україні вони перебувають на низькому рівні. В умовах перехідного періоду до ринкової економіки кожне підприємство повинне розробляти свою податкову політику, яка визначає не тільки його фінансовий стан, а в деяких випадках і напрям діяльності в майбутньому. Податкова політика повинна мати ту ж спрямованість, що і державна податкова політика, основою якої є чинна законодавча база.

На жаль, в Україні законодавчі акти постійно змінюються,більшість підзаконних актів не конкретизовані, що дає змогу та об єктивні можливості для їх порушень як з боку платників, так і збоку податкових адміністрацій. Нестабільність законодавчої бази впливає на те, що більшість підприємств не розробляють своєї податкової політики, а тільки визначають суму податку, яку їм потрібно сплатити. А це не дає змоги підприємству розробити стратегію своєї майбутньої діяльності.

Тому розробка податкової політики є одним з найважливіших елементів розробки всієї економічної стратегії підприємства. 3 Провідна роль у забезпеченні виконання державою функцій щодо регулювання економічних процесів належить податкам. Саме податково-бюджетна і кредитно-грошова політика є ефективними методами державного регулювання ринкової економіки, що застосовуються в більшості західних країн протягом багатьох десятиріч. Податки - це обов язкові платежі фізичних та юридичних осіб до центрального і місцевого бюджетів, здійснювані у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами тієї чи іншої країни. 13 Податки є частиною фінансової системи як на макро-, так і на мікрорівні. Вони виконують фіскальну, розподільчу та соціальну функції.

Податки мають досить високу питому вагу в дохідній частині бюджету будь-якої держави, тому що вони є основним джерелом його наповнення. В усіх країнах світу витрати держави плануються виходячи з дохідної частини, тобто з кількості зібраних податків.

Якщо при плануванні з являється дефіцит бюджету, уряд при введенні нових податків, обов язкових зборів та платежів повинен передбачати можливі негативні наслідки насамперед для населення і підприємців. У розвинених країнах світу податкові збори становлять від 25 до 50% загального валового внутрішнього продукту країни. Більшу питому вагу податкові платежі мають у країнах із командно-адміністративним шляхом розвитку економіки (Швеції, Данії, Бельгії, Нідерландах, Фінляндії). Значні зміни в податковій політиці країн світу відбулися у 70-80-хроках ХХ ст.

Підвищення ставок податків має бути ретельно обґрунтованим і відбуватися тільки за форс-мажорних обставин, коли необхідно збільшити витрати бюджету. У більшості країн світу перед платником податків не стоїть питання, платити чи не платити податки. Їх необхідно сплачувати згідно з чинним законодавством. Історичний аспект розвитку сучасної податкової політики.1 Історія розвитку податків Будь-якій державі для виконання своїх функцій необхідні фінансові ресурси. Основним джерелом таких ресурсів є кошти, які держава збирає з фізичних і юридичних осіб у вигляді податків. В понятті 'податок' міститься не тільки економічний, але й філософський зміст. 8, 154 Податок - це встановлений вищим органом державної законодавчої влади обов'язковий платіж, що сплачується юридичними особами і громадянами в бюджет у розмірах і в строки, передбачені законом.

Податок встановлюється виключно державою і базується на актах вищої юридичної сили. 50 Тема податків завжди була актуальною і згадується ще у філософських трактатах античних мислителів. Так, Міністр Франції Кольбер три століття тому, зауважив: '.збирання податків подібне до скубання гусака: необхідно отримати максимальну кількість пір'я з мінімальним шипінням'. Суддя Олівер Уенделл Холмс сформулював, що 'податки - це те, чим оплачуємо цивілізованість суспільства'.

Бенджамін Франклін, один із батьків Декларації незалежності США, висловив таку історичну фразу: 'В житті немає нічого більш неминучого, ніж смерть і податки'. Відомий французький вчений Монтеск'є у свій час дав визначення податків як 'частини, яку кожний громадянин віддає зі свого майна для того, щоб забезпечити охорону тієї частини, що залишається в нього, та використання її з більшим задоволенням'. Це трактування податків було визнано більшістю дослідників і політичних діячів свого часу.

Воно стало відправною точкою для появи багатьох напрямів у теорії податків. На початку людської цивілізації філософи трактували податок як суспільно необхідне і корисне явище, незважаючи на те, що відомі на той час форми стягнення податків були варварськими: військові трофеї, жорстоке використання праці рабів, жертвоприношення. Окремі податки носили парадоксальний характер. За свідками істориків, персидський цар Дарій брав податки євнухами, а правитель Пакистану Раджит Сінгх протягом 21 року збирав податки - по сотні відрізаних голів щорічно. У середньовічній Німеччині податки стягували з мешканців, які були досить жалібними до горобців і не хотіли їх вбивати.

Такий платіж виник у зв'язку із зростаючою популяцією птахів, які докучали мешканцям Вюртемберга. Прусський король Вільгельм Фрідріх ввів податок за носіння париків, ним заохочувались різноманітні бліц-перевірки, коли контролери вдиралися в будинки і зривали з голів господарів парики, таким чином перевіряючи чи за них сплачений податок. Більшість податків і зборів в Росії започатковано під час царювання Петра І, коли він намагався перетворити Росію в могутню державу і країна потребувала багато коштів. Саме у цей час до основних податків відносили - придворний та кінний збір, драгунський збір, збір на будівництво суден, податки за полоскання білизни, прогін худоби по річці, мито, всього з'явилося 50 різноманітних платежів. Саме у цей час з'явився курйозний податок на носіння бороди.

Податок на бездітних громадян, який існував в СРСР, не мав жодних аналогів у світі і крім СРСР існував лише в Монголії. А.Лаффер обґрунтував залежність між рівнем оподаткування та доходами бюджету і відобразив цю залежність у так званій кривій Лаффера.

78 З розвитком поділу праці і розвитком міст податкова система істотно «збагатилася» порівняно зі зразково-показовою податковою системою Римської імперії. Держави наближалися до рубежу середньовіччя. На цьому етапі виникли податки на виробництво (або промислові податки), на всі види діяльності, крім сільськогосподарської (земельний податок справлявся окремо). У торгівлі поширилися митні збори й непрямі податки.

Одним з тих, хто спробував створити першу наукову теорію оподаткування, став видатний шотланд ський економіст і вчений XVIII ст. Він стверджував, що податки для платника - ознака не рабства, а волі. Праця «Дослідження про природу і причину багат ства народів», нарешті, визначила основні принципи оподаткування, які актуальні й дотепер: принцип справедливості; принцип визначеності; принцип зручності; принцип економії. Отже, у XVIII ст. Європа вже могла пишатися раціональною системою справляння податків, як прямих, так і непрямих.

Іноді податком обкладалося тільки те, що ввозилося в країну, тобто звільнялися від справляння акцизу товари, що йшли на експорт. 7 Отже, починаючи з моменту формування, пройшовши довгий шлях трансформації та розвитку, податки залишаються ефективним знаряддям втілення державної політики з питань соціального розвитку та економіки. Процес формування податкової системи є безперервним. Тому виникає необхідність внесення змін до правової бази податкової системи з метою приведення її у відповідність тим соціально-економічним умовам які виникають у державі. 14.2 Еволюція податкової політики Податкова система є найдавнішою фінансово-економічною системою людства. У період натурального господарства ватажок сплачував як податок частину здобичі. За первіснообщинного ладу оподаткування мало вигляд жертвування, причому становило 10% сукупних доходів.

Звідти й пішов термін десятина. Пізніше таку ж частину брали собі й релігійні організації (церкви,монастирі та інші установи). Так, в Римській імперії існував особливий механізм стягнення податків - найбільший тягар оподаткування випадав на вибраних магістратів, які працювали на користь міста безкоштовно. У подальшому податкові системи змінювались, кількість податків зменшувалась (або збільшувалась). На початку I тисячоліття в Римській імперії, крім державних і поземельних податків, встановлювалась плата за фруктові дерева, виноградну лозу та ін.

Існувала також подушна подать. Податкова політика та податкові системи в Європі будувались за прикладом Римської імперії, але поступово вони змінювались. Наприклад, фінансова система Київської Русі стала формуватися наприкінці IХ ст. У той же час почала складатися і податкова система, яка була практично єдиним джерелом доходу великого князя Русі.

Існували два способи оподаткування: візки - коли платники привозили данину до князя в Київ; полюдно - коли за податками їздив сам князь або його військова дружина. На відміну від західноєвропейських держав податки розподілялися князем на утримання військової дружини та інші державні потреби. 9-11 У кінці ХV ст. Почали зароджуватись нова фінансова система і особиста податкова політика. Головним чином податок збирався грошима. Він стягувався з селян і посадових осіб. Крім того, були введені ямські, пищальні (для виробництва гармат) податки, міські збори, засічки (спрямовувались на будівництво оборонних укріплень, засік).

Цар Іван IV ввів стрілецький податок на утворення військ, а також полонений податок - для викупу російських полонених. 12 У ті часи на території України збиралися й інші податки. Загалом податки в тогочасній Україні стягувались головним чином з диму і мали різні норми. Тут враховувався ступінь дохідності сім ї. Незакріпачені, вільні селяни за користування державною землею повинні були сплачувати податки. Таких категорій громадян було по Україні 75-80%, і вони при сплаті податків поділялись на три групи. 13-15 Розділ 2.

Податки і податкова система в Україні.1 Економічна сутність та функції податків Податок являє собою з одного боку філософську й економічну категорію, а з іншого - одночасно вступає конкретною формою правових взаємовідносин, що закріплюються законодавством при наповненні доходами бюджетної системи. Аналіз сутності податку як економічної категорії базується на дослідженні закономірностей розширеного відтворення, його окремих фаз, особливо розподілу та перерозподілу грошової форми вартості.

У свою чергу дослідження податкових форм має виходити з положень теорії держави та права. Податок як конкретна форма примусового вилучення частини сукупного доходу суспільства до казни держави відображає всі позитивні та негативні риси даного економічного простору і даної системи державного устрою та державного управління.

Залежно від стану податкових правовідносин у державі можна робити висновки про її прогресивний розвиток або регрес. 55 Основним джерелом формування фінансових ресурсів для існування держави і виконання нею своїх функцій є податки, отримувані від фізичних і юридичних осіб, суб'єктів економічного життя. Податкові надходження є основою частиною державного бюджету, і водночас найбільш важливим регулятором соціально-економічних процесів на макроекономічному та мікроекономічному рівнях. Податки сплачуються періодично, тому формується постійний потік коштів до бюджету: в Україні вони акумулюються на Єдиному казначейському рахунку в Національному банку України і водночас витрачаються відповідно до регламентованих Державним казначейством України дій розпорядників бюджетних коштів. У податковій термінології для деталізації видів і особливостей платежів до централізованих фондів застосовують такі терміни: плата, відрахування, внески, податки і збори. Податок - це обов'язковий регулярний платіж юридичних або фізичних осіб до бюджету держави або місцевого бюджету, визначений законодавчо.

257 Податки є частиною загальної фінансової системи як держави в цілому, так і окремих її суб єктів. Крім того, вони виступають однією з категорій ринкової економіки. Податки існують у сфері виробничих відносин, оскільки є вилученням частини виробленого продукту (в грошовій формі) в дохід держави. Але податки - це нестійка категорія.

Вони постійно змінюються. Змінна й сфера їх дії. 136 Податки є одним із найважливіших видів державних доходів, що їх одержує держава на підставі своїх владних повноважень. Податок - це обов'язковий платіж, який стягується до бюджету з юридичних осіб і громадян.

11, 126 Сутність податків, як економічної категорії, проявляється через ті функції, які вони виконують. Виділяють три головні функції податків. Фіскальна функція. Її сутність полягає в забезпеченні надходження коштів до державного бюджету. За її допомогою відбувається формування фінансових ресурсів держави, призначених для покриття витрат, пов язаних із виконанням державою своїх функцій - економічних, соціальних, оборонних, охорони здоров я,екологічних тощо. У свою чергу, ця функція поділяється на дві (деякі економісти та вчені виділяють їх окремо): контрольну та розподільчу.

Контрольна функція. Вона полягає в обліку кількості податків і розміру кожного з них, а також в оцінці ефективності кожного каналу надходження податків. Крім того, виконання цієї функції передбачає також внесення постійних змін у систему оподаткування з метою підвищення її ефективності. Основна мета цієї функції - досягнення своєчасної і повної за обсягом сплати податків. Виконання розподільчої функції пов язане зі стягненням податків і забезпеченням наповнення бюджету, який потім буде розподілений.

При виконанні цієї функції держава повинна збирати постійні, стабільні та рівномірні податки. Регулююча функція. Її сутність полягає в перерозподілі вартості ВНП між державою та платниками податків. Мета цієї функції - забезпечення неперервності інвестиційних процесів, зростання фінансових результатів бізнесу, сприяння збільшенню коштів. 136-139 Через неї здійснюється регулювання державою виробництва та споживання, у першу чергу шляхом справляння непрямих податків, що є податками на споживання. 56 Розподільча функція податків реалізується державою для забезпечення певного рівня соціальної справедливості. Ринок реагує лише на 'грошові' голоси.

Держава забезпечує через функціонування бюджету, доходну частину якого формують переважно податки, умови для соціального вирівнювання, забезпечує умови виробництва (у тому числі внаслідок наданих податкових преференцій) соціально важливих товарів і послуг, зокрема виробництво 'неподільних благ' у вигляді будівництва мостів, доріг, утримання армії, фінансування закладів освіти, науки, медицини тощо. 36 Її завданням є наповнення доходної частини бюджетної системи країни з метою подальшого розподілу отриманих коштів для здійснення завдань і функцій держави та муніципальних органів. 59 податковий економічний політика соціальний 2.2 Класифікація податків Класифікація податків дає можливість більш повно висвітлити сутність та функції податків, показати їх роль у податковій політиці держави, напрям і характер впливу на соціально-економічну сферу. Податки класифікують за кількома ознаками. За економічним змістом об єкта оподаткування податки поділяються на податки на доходи, податки на споживання, податки на майно.

Залежно від рівня державних структур, які встановлюють податки, вони поділяються на загальнодержавні і місцеві. Повністю надходити до державного бюджету; повністю надходити до місцевих бюджетів; розподілятись у визначених пропорціях між державним і місцевими бюджетами. Місцеві податки встановлюються місцевими органами влади. Існують кілька варіантів повноважень місцевих органів влади щодо їх встановлення. За способом стягнення розрізняють два види податків - розкладні і окладні. Розкладні податки встановлюються в загальній сумі відповідно до потреб в доходах, а потім цю суму розкладають (розподіляють) по окремих територіальних одиницях або платниках. Окладні податки передбачають установлення спочатку ставок для всіх платників, а відтак розмір податку для кожного платника залежить від розмірів його бази оподаткування.

За формою оподаткування розрізняють прямі і непрямі податки. Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників, їх розмір прямо залежить від масштабів об єкта оподаткування. Непрямі податки встановлюються в цінах товарів і послуг, а їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів. 69 Податки стягуються не один раз, а періодично, в строки, визначені чинним законодавством. Відносини, що складаються при визначенні розміру податку та його сплаті, регулюються нормами фінансового права, які в сукупності створюють інститут податкового права.

У ньому передбачаються спеціальні норми, які встановлюються щодо кожного податку, регулюється порядок нарахування, стягнення та відміна податку, строки сплати, пільги, відповідальність платника, порядок оскарження та застосування штрафних санкцій. Податки не мають територіальної закріпленості і не належать до конкретних витрат платника. Оподаткування фізичних осіб. Стягнення прибуткового податку стосується всіх громадян України, які повинні сплачувати цей податок і мають дохід, що підлягає, згідно з чинним законодавством, оподаткуванню.

Якщо платник податку має право самостійно встановлювати ціни на свій виріб або послугу, то він може перекласти сплату податку на споживачів. Акцизний збір. Сфера дії перерозподілу цього податку невелика. Платнику важко перекласти сплату акцизного збору на споживача, наприклад, алкогольних напоїв, кондитерських виробів, тому що останній може купити інші товари та вироби за нижчою ціною, у тому числі товари іноземного виробництва (або алкогольні напої домашнього виробництва).

Підвищення ціни може настільки зменшити обсяги виробництва, що платник згоден буде ці податкові витрати взяти на себе. Але й тут виникають різні варіанти. Наприклад: збільшення ціни відбувається поступово й у невеликих розмірах, тобто споживач поступово звикає до незначного підвищення ціни; перекладання сплати податків можливо в тих випадках, коли наданому ринку відсутні товари-замінники, а аналогічні вироби дуже відрізняються від них за якістю. Отже, перекладання акцизного збору на споживачів відбувається насамперед через підвищення ціни. Податок на майно, яке здається в оренду.

В цьому разі перекладання податку відбувається через підвищення орендної плати, й податковий тягар перекладається на орендаря. Велике значення при дослідженні системи оподаткування, впливу внутрішніх і зовнішніх чинників, при розробці податкової політики держави відіграє класифікація податків за різними ознаками. Її необхідність визначається різновидами податкових форм і застосуванням різних податкових режимів. При цьому враховуються особливості їх розрахунку, сплати, віднесення на витрати виробничої діяльності тощо.

140-142.3 Система оподаткування України Функціонування податкової системи в Україні пов'язане з багатьма проблемами і суперечностями. За своєю природою податкова система є результатом еволюції податкових відносин і детермінується багатьма специфічними факторами.

Її існування зумовлене певним етапом, якого досягли суспільні правовідносини у сфері оподаткування. Ця категорія є своєрідною детермінуючою оболонкою, формою для дії податкових механізмів у державі, у якій разом з тим вплив системи на її елементи є взаємопов'язаним. 92 Державою проводиться податкова політика - цілеспрямована діяльність держави у сфері встановлення правового регламентування і організації справляння податків, податкових платежів у централізовані фонди грошових ресурсів держави. Ця політика має на меті забезпечення доходної частини бюджету та формування оптимальної структури національної економіки. За ступенем відповідності податкової політики продекларованим державою принципам можна робити висновки про напрямок розвитку податкової системи, а відповідно й про його коригування.

Інструментом реалізації податкової політики є податкова система. Вона, з одного боку, забезпечує фінансову спроможність держави, а з іншого - виступає важливим знаряддям реалізації її економічної доктрини. Податкова система розвивається в умовах активного впливу на неї комплексу різних соціально-економічних процесів, які породжуються внутрішніми і зовнішніми факторами. Адекватна (тобто найбільш відповідна об'єктивним економічним умовам) структурно-функціональна організація податкової системи повинна враховувати в повному обсязі вплив всіх цих факторів, частина з яких неминуче носить деструктивний характер. 26 Податкова система є однією з найскладніших в правовій системі України. При цьому спостерігається тенденція щодо її нестабільності.

Проте, як показує практика правозастосування податкового законодавства, зміни, що вносяться до законів України з питань оподаткування, досить часто спричиняють нові проблеми. 521-522 Податкова система - це сукупність правових норм. Що регулюють розміри, форми і терміни стягування податків та платежів, які мають податковий характер і необхідні державі для виконання її функцій. Комплекс податкових заходів істотно впливає на економічну та інвестиційну активність. Податки є формою фінансових відносин між державою і членами суспільства з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових ресурсів, необхідних для здійснення державою її функцій. Оптимальна податкова система в Україні має відповідати таким принципам: економічній ефективності; адміністративній простоті; гнучкості; політичній відповідальності; справедливості.

Податки і збори - це платежі до бюджету і державних цільових фондів. Що здійснюються платниками у порядку і на умовах, визначеними законодавчими актами України. Державні цільові фонди - це фонди, створені відповідно до законів України. Що формуються за рахунок визначених законів України податків і зборів юридичних осіб, незалежно від форм власності і внесків юридичних осіб. Платниками податків та зборів є юридичні та фізичні особи, на яких, відповідно до законодавчих актів, покладено обов язок сплачувати податки і збори. Державні цільові фонди включаються до Державного бюджету України, крім Пенсійного фонду України. Платники податків і зборів зобов язані: ) сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни; ) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законом; ) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до Закону України декларації.

Бухгалтерську звітність та інші документи, відомості, пов язані з обчисленням та сплатою податків і зборів; ) допускати посадових осіб державних органів для перевірок, обчислення і сплати податкових платежів і зборів. Припиняється обов язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів - зі сплатою податку, збору чи його скасуванням, а також у разі смерті платника. Заборгованість платників податків та зборів у разі ліквідації юридичної особи сплачується у порядку, встановленому законами України.

Пропуска и бейджи- дизайн онлайн. Скачать шаблон бейджа >>. Стандартный размер бейджа. Создайте свой уникальный бейджик онлайн! Выбираем шаблон. Вставьте свой бейджик. Бейджиков шаблоны для медработников онлайн. Бейджики- бейджи для сотрудников на заказ. Доступные цены. Бейджики для медсестры. Бейджик медицинский образец - Внешний вид Внешний вид сотрудника аптеки: Бейдж.

Платники податків і зборів мають право: ) оскаржувати у встановленому порядку рішення державних податкових осіб та дії їхніх посадових осіб; ) одержувати та ознайомлюватися з актами перевірок, здійсненими державними податковими органами; ) подавати державним податковим органам документи, що підтверджують право на пільги з оподаткування у порядку, встановленому законами України. 225 Облік платників податків та зборів здійснюється податковими органами відповідно до законодавства України. Банки та інші фінансово-кредитні установи відкривають рахунки платникам податків і зборів лише за умов пред явлення ними документів, що підтверджують взяття їх на облік у державному податковому органі і у триденний термін повідомляють про це державний податковий орган. Сукупність податків і зборів до бюджетів і державних цільових фондів, що стягуються у визначеному законами порядку, становлять систему оподаткування.

Закон України «Про систему оподаткування» №77/97-ВР від 18.02.97 р. Визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов язки та відповідальність платників. Загальнодержавні податки і збори встановлюються ВРУ і стягуються на всій території України. Порядок зарахування загальнодержавних податків і зборів до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів і державних цільових фондів визначається відповідно до законів України. 73 Недоліки чинної податкової системи України:.

Податкова система характеризується передусім фіскальною спрямованістю, що є основою для більшості змін, які вносяться до податкового законодавства. Значне податкове навантаження на виробництво та недостатнє податкове навантаження за використання природних ресурсів негативно впливає на розвиток економіки. Нормативно-правова база оподаткування є складною, неоднорідною та нестабільною, а окремі законодавчі норми - недостатньо узгоджені, інколи суперечливі. Нова податкова система повинна враховувати принципові зміни в житті країни. Отже, необхідно створити більш розгалужену, кваліфіковану податкову службу для контролю і своєчасної сплати податків. Варто також забезпечити гнучкість податкової системи, пристосувати її до зовнішньої і внутрішньої економічної кон'юнктури.

Насамперед, мова йде про делегування податковим органам права давати відстрочки, розстрочки з оплати податків, стягуванню пені і введення штрафних санкцій залежно від фінансового становища платника податків і перспектив його розвитку, з дотриманням єдиної умови - наприкінці визначеного звітного періоду платник податків зобов'язаний повністю оплатити всю суму заборгованості. Необхідно звести до мінімуму негативний вплив на економіку країни тіньового бізнесу. Аналіз ситуації, що склалася, свідчить про те, що тіньова діяльність приносить збитки однаковою мірою як державі, так і кожному легально працюючому підприємцеві. Тіньова економіка небезпечна ще і тим, що активно залучає до своєї сфери все нових і нових суб'єктів підприємницької діяльності.

Тому головне завдання стоїть перед податковою адміністрацією і поліцією - не розпорошувати сили на нескінченні перевірки лотків і кіосків, а систематично відпрацьовувати найбільш значні факти ухиляння від сплати податків, попереджати масові порушення податкового законодавства. Таким чином, поняття податкової реформи містить у собі не тільки зміну законодавства, що регулює розміри і процес збору податків, але і модернізацію самої податкової служби, приведення її у відповідність із уже існуючими ринковими нововведеннями, що могло б на достатньому рівні забезпечувати доходи в бюджет. 90 Для спрощення податкової системи в Україні, слід звернути також увагу на те, який відсоток податків сплачують різні верстви населення в нашій державі. І бідні, і багаті віддають до держбюджету певну частину свого доходу, при цьому сплачуючи такий відсоток податку, який зазначений у Законі України. Необхідно внести деякі корективи до ПКУ, а саме: встановити різний відсоток для різних верств населення.